П'ятирічки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

П'ятирічки, централізовані держ. перспективні плани, що унапрямлюють розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР на 5 pp. За Сталіна П. мали юридичну силу закону, робилися великі зусилля й вживалися різні примусові засоби, щоб їх виконувати, а щорічні плани (спочатку звалися лише «контрольними числами» і тільки деякі з них (напр., 1931 і 1937) оформлювалися як держ. закони. Від 1957, навпаки, П. стали зватися «контрольними числами», що вживаються тільки для орієнтації та побудови щорічних планів, а обов'язковими до виконання планами-законами — стали щорічні плани. Про заг. методи вкладання П. див. планування. Автором концепції П. у 1924 був О. Цюрупа. П'ятирічний період планування взято гол. ч. тому, що вважалося, що нові підприємства у сер. можна будувати за 5 pp. У дійсності на будівництво великих зав. треба було більше часу і, не вважаючи на величезні матеріальні втрати й людські жертви, жадна з П. точно виконана не була. По деяких показниках траплялися перевиконання, по багатьох — недовиконання, деякі П. були зірвані або значно змінені у процесі виконання (див. таблицю на стор. 2427). Сов. пропаґанда натомість твердить, вживаючи синтетичні узагальнені індекси, що всі П. були виконані й перевиконані.

Перша П. була призначена на 192 8 — 29 — 1932-33. Директиву про її складання ухвалив XV з'їзд ВКП(б) у 1927. Це мала бути П. прискореної індустріялізації СРСР, навколо її змісту точилася спочатку велика політ. боротьба між Сталіним і троцькістами. Щойно у квітні 1929 XVI конференція ВКП(б) ухвалила остаточний текст П. Однак, ще тривала боротьба за розміщення промисловості; Держплан СРСР обстоював розбудову коштом України Урало-Кузнецького комбінату, а Держплан УРСР екон. обґрунтовував доцільність розвитку промисловості гол. в Україні. 15. 5. 1930 ЦК ВКП(б) вирішив справу на користь Уралу й Кузбасу. Зміст П. було відповідно змінено. Перша П. також не передбачала примусово приспішеної колективізації сіль. господарства та такої кількости експорту с.-г. продукції, яка виявилася потрібною для оплати імпорту машин у зв'язку з світовою аґрарною й фінансовою кризою.

Під час виконання першої П., крім сіль. господарства, виникла паливна криза, велика нестача металів, криза на транспорті. П. виконана не була. Проте, було збудовано бл. 1 500 нових пром. підприємств, у тому числі бл. 400 в Україні; машини імпортовано перев. з-за кордону. Крім Урало-Кузнецького мегало-вугільного комбінату, у центр. Росії розбудовано нову машинобудів. та воєнну промисловість, а в Україні — Дніпрогес та ін. електростанції, тракторне, комбайнове та гірниче машинобудування. Протягом першої П. створилася сов, екон. система у такій формі, у якій вона існує ще й досі.

Виконання першої П., що відбувалося коштом споживання населення, і одночасна суцільна колективізація викликали в Україні голодову катастрофу 1932 -33 (див. Голод) і тривале та різке зниження життєвого стандарту.

Друга П.: 1933-37. Директиви до її складання подала XVII конференція ВКП(б) 1932, а затвердив її XVII з'їзд ВКП(б) 1934. На відміну від першої, друга П. для УРСР була опрацьована й затверджена у Москві. Держплан УРСР лише опублікував офіц. ст. «Напрям і орієнтовні ліміти розвитку нар. господарства УРСР» у ж. «Господарство України», ч. 3-4, 1932. Ні КП(б)У, ні уряд УРСР цієї П. не затверджували. Гол. «ланками» у ній було завершення будівництва Урало-Кузнецького комбінату, автомобільної й авіяційної промисловості навколо Москви, кораблебудування у Ленінграді й ін. На Україні натиск роблено на розвиток вугільної й металургійної промисловості, важкого машинобудування (ХТЗ, ХПЗ), створено нові підприємства алюмінійової, хем. та воєнної промисловості. За офіц. даними, вся металообробна промисловість в РСФСР зросла у 3 рази, а в УРСР лише у 2,6 рази. Далі тривала криза у сіль. господарстві, на транспорті й у металургії. Відбувся значний поступ у вишколі роб. та техн. кадрів. Щойно з 1935 — 36 вперше перестав знижуватися й дещо збільшився життєвий стандарт. Друга П. була назагал виконана краще, ніж перша, хоч 1937 план був значно недовиконаний через терор. У всьому СРСР було збудовано бл. 4 500 нових підприємств, у тому ч. в Україні — бл. 1 000.

Третя П. на 1938-42. Цю П. як для всього СРСР, так і для України затвердив XVIII з'їзд ВКП(б) 1939. Гол. завданням третьої П. було проголошено випередження гол. капіталістичних країн по продукції на душу населення. Це завдання не було реальне. У зв'язку з небезпекою війни значні ресурси були переключені на модернізацію озброєння та на розвиток! воєнної промисловості, гол. ч. на сх. СРСР. На Україні гол. «ланками» П. були вугільна промисловість, металургія, продукція труб, верстатів, а також літаків, танків та воєнного флоту. Перед вибухом війни в Україні було збудовано 600 нових підприємств (у всьому СРСР — бл. 3 000). Гострою була паливна криза. Закінчення П. перервала війна.

Четверта П.: 1946-50 була затверджена 1946 спеціальними законами сесій верховних рад СРСР і УРСР. Всесоюзна П. ставила наголос на дальшому всебічному розвитку сх. районів РСФСР. На Україні гол. завданням П. була відбудова зруйнованого війною нар. господарства. Для цього Україні було виділено 20,7% усіх капіталовкладень, розподілених між респ. — найбільший відсоток за всі часи. Було відбудовано понад 2 000 пром. підприємств, ряд великих побудовано у Львові. Наново створено газову промисловість. Значно розвинуто електроенерґєтику. Багато ін. галузів П. не виконали. У наслідок воєнних руйнувань та розвитку сх. районів РСФСР питома вага економіки України в ОССР помітно зменшилася.

Деякі п'ятирічки України (офіційні показники)

Площа — план, Вик. — виконання

IV її. на 1950 | VI П. на 1960 | Семирічка на 1965 | VIII П. на 1970

Площа | Вик. | Пл | Вик. | Площа | Вик. | Площа | Вик.

Електроенерґія, млрд квт-г. | 13,7 | 14,7 | 51,2 | 53,9 | 89,0 | 94,6 | 163 | 138

Вугілля, млн т | 86,1 | 78,0 | 201,5 | 172,1 | 211 | 194 | 211 | 207

Нафта, млн т | 0,32 | 0,29 | 1,5 | 2,2 | 6,0 | 7,6 | 15,2 | 13,9

Сталь, млн т | 8,8 | 8.3 | ? | 26,1 | 31,5 | 36,9 | 49,0 | 46,6

Трактори, тис. шт | 25,0 | 22,6 | 114,6 | 88,0 | 184,8 | 118,3 | 189 | 148

Цукор, млн т | 1,6 | 1,8 | 3,9 | 3,9 | 5,3 | 5,6 | 5,7 | 6,0

Зерно, млн т | 27,8 | 20,4 | 34,4 | 20,8 | 34,4 | 31,6 | 37,5 | 31,9

П'ята П.: 1951-55. Ця П. здійснювалася на підставі директив XIX з'їзду КПСС, схвалених у жовтні 1952. Україна як окремий екон. район у иій взагалі не планувалася й не виділялася. Централізація планування у цій П. досягла найвищої міри. Ще 1949 було затверджено 10-річний план будівництва гідроелектростанцій на 1951 — 60 (на Волзі і у Сибіру), а також план «перебудови Природи» — каналів, лісонасаджень і т. д. Корейська війна спричинила чимале переключення ресурсів на воєнний сектор. Протягом П. в СРСР було введено в дію понад 3 000 нових пром. підприємств, у тому ч. в Україні лише бл. 500. На Україні розпочався розвиток нафтової промисловості та Львівсько-Волинського вугільного басейну. Стала до ладу Кахівська ГЕС. Почали розширюватися екон. зв'язки поміж Україною й соц. країнами Сх. Езропи. Під кін. п'ятої П. загострилася зернова криза. Для її ліквідації було переключено великі ресурси на освоєння цілинних земель на Сх.

Шоста П.: 1956-60. Перший варіант цієї П. схвалив на початку 1956 XX з'їзд КПСС, але вже у грудні того р. ЦК КПСС затвердив ночі «контрольні числа» на П., а від 1957 Верховні ради СРСР і УРСР почали реґулярно схвалювати щорічні плани, як закони. Шоста П. формально тривала лише до 1958, а фактично була зірвана територіяльною перебудовою управління й планування нар. господарства СРСР. Щорічні плани мали значно нижчі завдання, ніж за П. Гол. завданням П. для всього СРСР було піднесення хліборобства й тваринництва, дальший прискорений розвиток промисловості Сибіру та обмеження будівництва енерґомістких галузів в Евр. частині Союзу. Особливо зверталася увага на техн. модернізацію економіки. Розпочато розвиток радіо-електронної промсти, обчислювальної техніки та приладобудування, в т. ч. й в Україні. Для населення мало прислішено розвиватися житлове будівництво. На Україні П. передбачала зокрема чимале збільшення продукції палива й енерґії, зерна, м'яса, молока, цукру та текстилю. До 1958 в Україні було збудовано 563 великі підприємства, проти 2 690 у всьому Союзі.

Семирічка на 1959-65. Цей план проектовано, з одного боку, за новим територіяльним принципом, а з другого — задумано як частину 20-річного плану побудови «фундаменту комунізму» (за програмою КПСС, схваленою 1961, СРСР мав би перегнати Америку за продукцією на душу населення 1970). Контрольні числа семирічки затвердили на початку 1959 позачергові XX з'їзд КПУ й XXI з'їзд КПСС. У заг.-союзному плані провідними мали бути техн. проґрес, розвиток хем. промисловості, перехід зал. транспорту на тепловозну і електричну тягу, дальша розбудова промисловості Сибіру та прискорене зростання життєвого стандарту населення. Передбачалося, хоч ще повільне, будівництво атомової й ракетної зброї, збільшення механізації сіль. госпва та екон. допомога несоц. країнам. На Україні гол. ділянками семирічки мали бути: збільшення видобутку залізних руд, поч. видобутку урану, титану й ніклю, будівництво на Дніпрі 4 ГЕС, велике збільшення продукції спеціальних сталей для ракетної, реактивної й електронної техніки, освоєння хам. продукції органічної синтези, бл. 2 000 нових видів машин, приладів та інструментів, значне збільшення видобутку нафти й газу, велике збільшення продукції зерна, зокрема кукурудзи, житлове і комунальне будівництво. Вугільна промисловість у плані була занедбана, а тому що не вдалося здійснити заплановану передачу з Сибіру електрики, газу й досить нафти, на початку 1960-их pp. в усій Евр. частині СРСР, в Україні й в Сх. Європі виникла гостра нестача палива. У 1963 Верховна рада СРСР офіц. змінила план семирічки. Ще перед тим ЦК КПСС ухвалив прислішено переозброїти армію атомовою і ракетною зброєю та розпочати велику програму розбудови воєнного флоту. Криза у сіль. господарстві ие була ліквідована й СРСР почав регулярно імпортувати пшеницю. Плани житлового будівництва також залишилися у великій мірі недовиконаними. Грошові прибутки населення значно Зросли, але реальні — зростали повільніше, ніж було заплановано, бо зросли ціни. Упродовж семирічки в СРСР збудовано 5 470 великих пром. підприємств, у тому ч. в Україні — 899.

Восьма П.: 1966-70. Ця П. планувалася зиову за старим галузевим принципом управління економікою. Директиви для неї ухвалили XXIII з'їзди КПУ й КПСС на початку 1966. У зв'язку з тим, що темпи розвитку всієї економіки помітно сповільнилися, в планування запроваджено нові методи й показники ефективности капіталовкладень, нової техніки, фондовіддачі, прибутку та рентабельности, розпочато вживання математичних метод, зокрема міжгалузевих балансів, але територіяльні баланси знову занедбано. Гол. завданнями П. було проголошено приспішений розвиток науки і техніки, модернізацію основних фондів, інтенсифікацію сіль. господарства, піднесення життєвого стандарту. Трохи зменшено натиск на розвиток Сибіру, бо він не оплачується. Проблеми нестачі палива й енергії та зерна (зокрема для тваринництва) лишилися не розв'язані. До того виникли нові проблеми місц. нестачі кваліфікованої робочої сили, з одночасним безробіттям некваліфікованої робочої сили (див. Праця), зниженням природного приросту людности та великою міґрацією. На Україні восьма П. гол. увагу звертала на значне зростання продукції палива й енергії, будівництво 8 великих теплових електростанцій, значний розвиток хем. промисловості, піднесення продукції сіль. господарства. У 1966 було розроблено перший укр. територіяльний міжгалузевий баланс, але у плані він не вживався. Восьма П. назагал була виконана погано. . Але покращала структура паливного балансу України, значно розвинулася екон. інтеграція України з країнами Сх. Європи поза СРСР. У 1967 Верховні ради СРСР і УРСР помітно змінили плани П. на 1969 — 70, скоротивши їх, бо їх не можливо було здійснити.

Дев'ята П.: 1971-75. Поточна П. визнає сповільнення темпів розвитку вже як неминучість. Директиви XXIV з'їзду КПСС, затверджені на початку 1971, більше не вимагають прискорення темпів, натомість наполягають на заг. інтенсифікації економіки. Підвищені темпи розвитку передбачено для галуаів, які визначають техн. проґрес. Вперше » історії СРСР заплановано, що продукція предметів споживання (група Б) має зростати дещо швидше, ніж продукція засобів виробництва (група А). Також уперше зроблено спробу збалансування планів постачання устаткування й машин як у грошовому, так і у фіз. вимірі. Нєзбалансованість цих планів досі призводила до розпорошення й розтягання ресурсів, розпочинання будівництва і неможливости його своєчасно закінчити. У територіяльному розрізі дещо точніше окреслено районування екон. балансів, але знову підкреслюється прискорення розвитку зах. Сибіру, а математичний модель економіки України, опрацьований 1970, у плані не береться до уваги. Протягом П. пром. продукція у РСФСР має зрости на 44-47%, а в УРСР — лише на 38-41%. Новими у П. є спроби «соціального планування» — руху населення та робочої сили. На Україні П. ставить наголос на прискорений розвиток електроенергетики, хем., нафтопереробної та нафтохем. промисловості і машинобудування. Мають бути збудовані 8 теплових, 1 атомова й 2 гідроелектростанції, розпочато будівництво ще 2 атомових електростанцій, 2 нафтопереробних зав. Має значно зрости текстильна промисловість. На Західній Україні промисловість має зростати швидше, ніж на Сх. Перед сіль. господарством поставлено, мабуть, нереальне завдання довести збір зерна до 40 млн т. Нарешті, звернуто увагу на гостру проблему нестачі води. Має будуватися канал Дніпро — Донбас та розширюватися існуючі канали. (Див. ще Народне господарство, Промисловість, Сільське господарство).

Література: Гладков И. От плана ГОЭЛРО к плану шестой пятилетки. М. 1956; Сорокин Г. та ін. Шаги пятилеток. М. 1968; Крашенінніков В. , Нагірняк П. Про розробку першого міжгалузевого балансу суспільного продукту України, ж. Економіка Радянської України, ч. 6. К. 19Є8; Рудь М. Укр. Радянська Соц. Республіка 1917 — 1967, бібліографічний покажчик літератури. К. 1969; Емельянов А. , Кушнирский Ф. Динамическая модель развития народного хозяйства республики, ж. Плановое Хозяйство, ч. 11, М. 1970 і ч. З, 1972; Розенко П. Найважливіші етапи планового розвитку економіки України, ж. Економіка Радянської України, ч. 2. К. 1971; Holubnychy V. The Soviet Economic System in Ukraine. Ukraine: A Concise Encyclopaedia, T. 2. Торонто 1971; Государственный пятилетний план развития народного хозяйства СРСР на 1971 — 1975 годы. М. 1972; Ваndera V., Melnyk Z. (eds.) The Soviet Economy in Regional Perspective. Нью-Йорк 1973.